суботу, 31 січня 2015 р.

Диктант про енергозбереження

Енергозбереження  стосується  кожного

Кожного разу, коли користуємося освітленням, теплом у приміщеннях,  засобами транспорту, ми витрачаємо енергію.   Настав час, коли кожен з нас повинен розуміти, що витрачати її  треба раціонально, економити та заощаджувати для того, щоб електричний струм безперервно слугував людству.
Фахівці вважають, що до 40% енергії в побуті можна заощадити, переглянувши свої звички і поведінку.    Раціональне використання енергії в домашньому господарстві дозволяє знизити витрату різноманітних видів енергії, а також створити найсприятливішу екологічну обстановку. Кожна окрема людина може зробити на своєму робочому місці чи вдома скромний внесок до загальної справи енергозбереження.  
Маленький принц із відомої казки французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері говорив так: «Прокинувся вранці, умився, привів себе до ладу  наведи лад на своїй планеті».  Наша планета, дорогі друзі,  це наша квартира та будинок,  де ми живемо,  це школа, де ми навчаємось, це наше місто,   де живуть наші друзі, і, нарешті, це наша з вами Україна.  Щоб навести лад на своїй великій планеті, потрібно починати з малого - з наведення порядку у власній квартирі  та будинку, шкільному класі та школі, щоб марно не втрачати світло  і  тепло. Цим ви додаєте свій, може,  не такий уже й великий, але дуже важливий внесок до справи збереження всієї планети.
Енергозбереження  це, насамперед, питання культури та свідомості.

вівторок, 27 січня 2015 р.

Вона зустрічає нас на порозі школи

Щороку, 25 січня, нашу шкільну громаду об’єднує день народження Любові Новохатської — справжнього вчителя й друга дітей, за яких вона у далекому 1991-му віддала своє життя.
Лунає сумна мелодія, з фотографій та кінокадрів на нас дивиться усміхнена, щира людина, яку учні розуміли з півслова, а вона відчувала кожного серцем.
Любов Василівна Новохатська
У цей день для неї — квіти та хвилюючі вірші, про неї — найщиріші спогади друзів, їй — наша людська повага.
Слободянюк Лідія Кирилівна розповідає про
артеківське життя Любові Василівни
Вірш Руслани Етенко "Друг умер..."
читає Кулієва Гюнай
Друг умер. Умер, как, жил,
О нас заботясь безоглядно.
А снег над ним кружил, кружил,
И ночь была такой нарядной.

Друг умер. Не к кому теперь прийти
И просто выпить чаю.
Родной, любимый мой, прости.
Я очень по тебе скучаю.

Друг умер. И не надо слов.
Пусть память медленно кружиться.
И снег - холодный и скупой -
На наши головы ложиться.

Руслана Этенко

суботу, 24 січня 2015 р.