Щороку, 25 січня, нашу шкільну громаду об’єднує
день народження Любові Новохатської — справжнього вчителя й друга дітей, за
яких вона у далекому 1991-му віддала своє життя.
Лунає сумна мелодія, з фотографій та кінокадрів на
нас дивиться усміхнена, щира людина, яку учні розуміли з півслова, а вона
відчувала кожного серцем.
 |
| Любов Василівна Новохатська |
У цей день для неї — квіти та хвилюючі вірші, про
неї — найщиріші спогади друзів, їй — наша людська повага.
 |
| Слободянюк Лідія Кирилівна розповідає про артеківське життя Любові Василівни |
 |
| Вірш Руслани Етенко "Друг умер..." читає Кулієва Гюнай |
| Друг умер. Умер, как, жил, О нас заботясь безоглядно. А снег над ним кружил, кружил, И ночь была такой нарядной. Друг умер. Не к кому теперь прийти И просто выпить чаю. Родной, любимый мой, прости. Я очень по тебе скучаю. Друг умер. И не надо слов. Пусть память медленно кружиться. И снег - холодный и скупой - На наши головы ложиться. Руслана Этенко |
Немає коментарів:
Дописати коментар